Поезія в собі

[nik_adams]

Напевно, найкращий твір в історії української літератури від найкращої української поетеси. Шевченкова енергія вогню і лірика Лесі Українки. Неперевершене відчуття мови і її багатство. Та що я розказую, ви й самі все знаєте, а хто ще не читав, тому відверто заздрю- вам ще тільки доведеться це пережити. Отже, насолоджуйтеся! …НОГИ МІСИЛИ ГРЯЗЬ,
ДУША ЛЕТІЛА НАД УКРАЇНОЮ.

Поля й поля. Півонія і півень.
Дрімайлівка, Нехаївка, Сватки.
А де ж мої Немиринці і Гнівань,
Велике Дрюкове, Драчі, Шабельники?!
Мій Лютіж, мій Перечим і Сущани,
Копичинці, Зозулинці, Тальне,
Попасне, Очеретяне, Гречане,
Затишне, Бурякове і Хмільне!
Прилуки, Луки, Липи, Липовеньки.
Лелеківки, Березівки, Стави.
Дубовий Гай, Гильці, Берестовеньки,
Великі Бубни — що ж задубли ви?!
Пивці. Підварки. Вергуни. Баштанівка.
Висока Піч, Домашлин і Пиї.
Житомир. Воєгоща. Каєтанівка.
Межирич, Коломия, Турбаї.
Мала Дівиця і Піщані Броди.
Вишневий Хутір, Хортиця, Хотин.
Підгайчики. Опішня. Обиходи.
Батурин, Бережани, Рогатин!

Он Димер — все димарики й домарики.
Сховалися, либонь, під хвартухи
Мар'янівкам, Мотронівкам, Варварівкам
Іваньки, Андруші і Явтухи.

Велика Глуша. Жаботин і Гадяч.
Тишки. Почали. Вовковиї. Стрий.
Куди не глянеш — Гайворон і Галич.
Чорнобиль, Чорнобай і Чорторий.

А оніно —Халча, Шандра, Кандиби.
Келеберда, Калга, Темрюк, Ташлик.
Оце ваш слід, приблуди і задиби,
отой татарський клекіт — Кагарлик!
Бербери. Печеніги. Карачаївці.
Підляшки. Годи-Турка. Москалі.
Відчаялась. Втомилась. Призвичаїлась.
Чунгул, Пекельне — на своїй землі!

О Дар-Надія! Ждани та Бояни.
Іркліїв. Мліїв. Злобин веремій.
Великий Стидин. Халеп'я. Холоп'є!
Ліпляве братолюбних Балаклій.
А он і Київ. Подивись — та пильно.
Моя Вкраїно, ти це чи не ти?
Скрізь Лиховки, Недогарки, Топильно,
Погарщина і Рубані Мости.
Зарубинці. Попільня. Попелюхи.
Попонне. Погорільці. Гробове.
Нежиловичі. Несолонь. Свинюхи.
Кальне, Грузьке, Холодне і Криве!
Бориничі. Дуліби. Гориславичі.
Яриловичі. Княжичі. Пеньки.
Старі Червища і Нові Безрадичі
Нові Голгочі на Чотирбоки!
Спасибівка. Терпилівка. Адами.
Звенигород. Гостомель. Хотимир
Мала Глумча з Веселими Тернами
і П'ятихатки між Семимогил.

Усім вітрам відкритий на Роздолі,
на Кусноньки подертий у ярмі —
великий край Неданової Волі!
Хто ж волю дасть, як не взяли самі?!

(с) Ліна Костенко "Берестечко"

Comments

[ghan]

Дед часто цитировал стихотворение про деревни юга Красноярского края:

Оя, Коя, Чихачёво, Шушь, Казанцево, Козлово,
Тесь,Полтавка, КиндырлЫк, и деревня МанзалЫк.

[nik_adams]

Прикольная считалочка:). В этом отрывке у Костенко нет ни одного случайного слова. Ни одного названия населенного пункта, которое она использовала только для того, чтобы попасть в размер или срифмовать. Нет, всё рифмуется и ложится в размер идеально, но при этом каждое слово рассказывает историю Украины, раскрывает её характер. Каждое слово рассказывает историю, смеется или плачет. Я, как это у меня обычно бывает, преступно вырвал цитату из контекста, но для тех, кто знает украинский язык все эти названия говорят сами за себя.

[ghan]

"Путешествие Нильса с дикими гусями" - это путеводитель по Швеции, ага.
В нашей тоже нету случайных. Только Полтавку туда я вставил сам, потому что забыл, какая деревня возле Шушенского. А вообще-то это все в Шушенском районе (где Ленин дачничал в ссылке, помните?) А в Манзалыке мой дед родился...
Вот еще из местного фольклора, бейцы у нас такое декламируют:
"Есть в Хакасии дыра, называется Шира.
Но есть дыра еще дырЕЕ, но с названьем гордым - Бея."

[nik_adams]

Я же ни в коей мере не умаляю литературность произведений ваших мастеров:). Но всё же "Берестечко" это произведение совершенно другого порядка. Даже круче "Путешествия Нильса".

[ghan]

Да я так, по ассоциациям поплыл. Кстати, наши местные, мостоотрядовские украинцы постоянно вспоминали некие Трихаты. А пятихатками у нас и сейчас зовут пятиэтажки.